Торгівля людьми: наслідки, засоби попередження, викрадення дітей, використання дитячої праці
|
Торгівля людьми: наслідки, засоби попередження, викрадення дітей, використання дитячої праці Торгівля людьми — це злочинна дія з продажу людей з метою одержання прибутку. Людей примушують або втягують обманом до проституції, жебракування, важкої праці. Сьогодні торгівля людьми посідає третє місце серед найбільш прибуткових видів злочинної діяльності після нелегальної торгівлі наркотиками та зброєю. Жертви торгівлі людьми потрапляють у рабство, оскільки торговець людьми відбирає у людини її основні права: свободу пересування та вибору, контролювання свого тіла й розуму, а також свого майбутнього. Примусова праця — це ситуація, у якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання. Формами примусової праці можуть бути: робота домашньої прислуги, сільськогосподарська праця, виснажлива праця на нелегальних заводах, жебрацтво. Особливо тяжкими злочинами, що стосуються дітей, є: • викрадення дітей та торгівля ними; • віддавання дітей у боргову кабалу та кріпосну залежність; • використання дитини у проституції, для виробництва порнографічної продукції; • використання дитини в протиправній діяльності, у тому числі у виробництві або продажі наркотиків; • примушення дитини до роботи, що за своїм характером чи умовами, у яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці чи психіці дитини; • вербування дітей для їх використання у збройних конфліктах. Сьогодні майже три чверті всіх працюючих дітей на планеті піддаються жорстокій експлуатації на робочих місцях. Вони часто задіяні на роботах, небезпечних для дитячого організму або які створюють пряму загрозу життю неповнолітніх. Жебракування сьогодні є однією з найгірших форм дитячої праці. Деякі діти добровільно жебракують, оскільки їхні родини малозабезпечені, проте в багатьох випадках діти вербуються та продаються з метою отримання прибутку для інших осіб. Це — цинічний спосіб отримання вигоди з традиції давати милостиню. Звичайно, не всі діти-жебраки були продані з метою використання в жебракуванні. Іноді діти вірять, що жебракування — це легкий спосіб заробляння грошей.
Дитячою працею не вважається: • участь дітей у виконанні деяких видів легких робіт, наприклад допомога батькам у родинних і домашніх справах (які не забирають багато часу); • трудова діяльність підлітків протягом кількох годин до чи після шкільних занять, а також під час канікул, щоб заробити на кишенькові витрати. Усе це розглядається як елементи виховання, а також як спосіб набуття професійних базових навичок і вміння адаптуватися в суспільстві. Це сприяє підвищенню самосвідомості та впевненості в собі, водночас дає дитині можливість зробити внесок у сімейний бюджет та заробити кишенькові гроші. |