Річний звіт про діяльність закладу освіти

Вимога/правило напряму

Опис вимоги/правила за критеріями на підставі результатів проведених
спостережень, опитувань, вивчень

Рекомендації

Напрям 1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога 1.1.Забезпечення  здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

Територія закладу освіти  чиста та охайна, періодично оглядається відповідальними особами, освітлюється у вечірній та нічний час.Спортивні майданчики використовуються в освітньому процесі. Майданчики для учнів початкової школи та вихованців дошкільного підрозділу облаштовано, є невелика крита альтанка для ДНЗ.

   Навчальні приміщення не розміщені в цокольних і підвальних поверхах. Будівля закладу освіти забезпечена неслизьким покриттям ганку з рельєфним маркуванням, огородженням і зручними поручнями вздовж сходів, що забезпечує умови доступності будівлі. У приміщенні закладу освіти забезпечено контрастне, рельєфне маркування на стінах та підлозі, наявність візуалізації призначення приміщень, вказівників.

   Приміщення закладу освіти убезпечено від доступу сторонніх осіб: організовано чергування працівників, приміщення обладнано камерами відеоспостереження. Повітряно-тепловий режим та освітлення приміщень в основному відповідають санітарним вимогам, регулярно здійснюється вологе прибирання, провітрювання.Туалети утримуються в належному стані. Про це також зазначають в анкетах майже всі опитані батьки учнів (91 %) та більшість опитаних учнів старших класів (69 %). 

  Питний режим забезпечено шляхом централізованого постачання якісної питної води, в їдальні постійно наявна кип’ячена питна вода. 

    Кількість учнів не перевищує проєктну потужність закладу освіти. Комплектування класів здійснюється в основному з урахуванням площі приміщень, всі наявні приміщення використовуються в освітньому процесі.

   Є робочі місця для педагогів. У коридорах та рекреаціях  облаштовано місця для відпочинку учасників освітнього процесу.

Заклад освіти в основному забезпечений необхідними приміщеннями для виконання освітньої програми. Усі кабінети початкової школи, фізики, інформатики, іноземної мови містять засоби навчання та обладнання, передбачені відповідними типовими переліками, що дозволяють виконувати відповідні навчальні програми.

    За результатами спостереження, опитування, самоаналізу та вивчення документації з’ясовано, що учні та працівники обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій: з ними систематично проводяться навчання з відпрацюванням практичних навичок, відповідні інструктажі, напрацьовано алгоритм дій у разі нещасного випадку, про дотримання якого зазначили  в анкетах усі опитані педагоги (94 %) .     

   Створюються умови для здорового харчування учнів і працівників. Організація харчування в закладі освіти здійснюється в умовах власного харчоблоку, з урахуванням карантинних обмежень.Більшість опитаних  педагогів  (62 %) та майже половина  опитаних учнів старших класів (49 %) харчуються в шкільній їдальні та задоволені харчуванням. Майже всі опитані батьки, діти яких харчуються в закладі освіти (75 %), задоволені харчуванням, найпоширенішими причинами незадоволення решти є смакові претензії та недостатня кількість свіжих овочів та фруктів у меню.

Створено інформаційний простір: забезпечено дротовий доступ до мережі Інтернет у навчальних кабінетах та бездротовий за технологією Wi-Fi. Майже всі опитані батьки і учні (91 % та 92 % відповідно)  під час анкетування зазначили, що в закладі освіти їх інформують про безпечне користування Інтернетом.

 Проводиться системна робота з адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Усі опитані педагоги зазначають в анкетах про застосування заходів, що допомагають адаптуватися до змін умов праці. Більшість опитаних батьків зазначили під час анкетування, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією, водночас третина з опитаних вказують на епізодичність виникнення таких проблем (33 %).

1. Передбачити у проєкті нової редакції стратегії розвитку закладу освіти питання щодо:

• оснащення спортивних майданчиків сучасним спортивним обладнанням;
• облаштування на території закладу освіти тіньових навісів або альтанок для активного відпочинку учасників освітнього процесу відповідно до їх вікових особливостей;

- обладнання навчальних кабінетів відповідно до Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 № 574;

- ремонту спортивної зали.

2. Забезпечити наявність контрастного маркування на стінах, підлозі та ділянках поручня, які відповідають першій та останній сходинкам маршу, маркування контрастними рельєфними лініями пішохідних зон в приміщенні закладу освіти.

3. Вжити заходів щодо обладнання достатньої кількості місць у коридорах та рекреаціях для відпочинку учасників освітнього процесу.

4. За погодженням із засновником з’ясувати шляхом опитування потребу в харчуванні учнів з особливими дієтичними потребами та у разі її виявлення організувати таке харчування. 

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 1.1.

достатній

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

  У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на вебсайті План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу. У річному плані роботи заплановані заходи із запобігання проявам дискримінації, співпраця з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії проявам насильства. Заходи проводяться регулярно, що підтверджують майже всі опитані учасники освітнього процесу.  

За результатами анкетування з’ясовано, що безпечним і психологічно комфортним вважають освітнє середовище закладу освіти всі опитані педагогічні працівники та майже всі  опитані учні старших класів (90 %).Водночас троє опитаних учнів зазначили, що здебільшого не відчувають себе у безпеці в закладі освіти або відчувають психологічний дискомфорт.Це може бути пов’язаним з випадками психологічного насильства: п’ятеро  опитаних старшокласників зазначили, що зазнавали психологічного насильства як від працівників закладу освіти, батьків інших учнів, так і від однокласників та інших учнів закладу освіти.Більшість  опитаних батьків (80 %) зазначили, що їхні діти йдуть до закладу освіти в піднесеному настрої, з радістю, охоче. Згодні з цим 61 % опитаних старшокласників, серед основних причин небажання відвідувати заклад освіти решта з них зазначили перевантаженість (ранній підйом, нерівномірність навчального навантаження впродовж дня та тижня, великі обсяги домашнього завдання) та упереджене ставлення з боку вчителів.Разом з тим, основними причинами, якими батьки (22 % опитаних) пояснюють небажання своїх дітей ходити до школи, є проблеми у взаємовідносинах учасників освітнього процесу та відсутність зацікавленості. 

        За участю учнівського самоврядування розроблені, затверджені та оприлюднені на вебсайті закладу освіти правила поведінки для учнів. Під час анкетування  майже всі  опитані батьки (89 %) та  більшість учнів (77 %) зазначили, що ознайомлені та сприймають правила, водночас під час опитування 22 % педагогів зазначили, що учасники освітнього процесу не завжди дотримуються їх.

     За результатами вивчення документації встановлено, що з метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти, за його межами, у тому числі вдома) постійно здійснюється аналіз причин відсутності учнів на заняттях, у разі відсутності учнів більше 10 днів без поважних причин інформуються відповідні органи. 

       У закладі освіти розроблено порядок реагування на звернення про випадки булінгу, такі звернення фіксуються у відповідному журналі, однак протоколи засідань комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відсутні.Водночас під час анкетування 62 % опитаних педагогів зазначили, що у закладі освіти реагують на їхні звернення про булінг, 23 % опитаних батьків та 13 % опитаних учнів повідомили про конструктивне вирішення проблем, пов’язаних з булінгом. Водночас з огляду на відсутність матеріалів роботи відповідної комісії (протоколів тощо) викликають занепокоєння результати анкетування 4 опитаних учнів старших класів (10 %): про бездіяльність з боку педагогів на звернення про булінг повідомили 2 з них, про тимчасовий ефект вжитих заходів - 1, про їх недієвість - 1. Зазначене може свідчити про неефективність (формальність) заходів реагування на випадки булінгу.

    Психологічною службою закладу освіти здійснюється робота з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству шляхом діагностування, проведення індивідуальної роботи, тренінгових занять тощо. За результатами анкетування учасників освітнього процесу з’ясовано, що більшість опитаних вчителів (69 %) та частина опитаних батьків та учнів (35 % та 36 % відповідно) у разі потреби отримують психологічну та психолого-педагогічну допомогу; решта опитаних зазначають, що потреби у такій допомозі не мали. 

1. З метою реалізації антибулінгової політики, забезпечення психологічно комфортних умов для учасників освітнього процесу:

• організувати серію заходів щодо формування позитивного іміджу психологічної служби, підвищення довіри учасників освітнього процесу до її ролі у вирішенні проблемних питань, конфліктних ситуацій;
• організувати роз’яснювальну роботу з елементами тренінгів серед усіх учасників освітнього процесу щодо розуміння  явища булінгу, його ознак та наслідків;
• забезпечити проведення психологічною службою закладу освіти вивчення емоційного стану здобувачів освіти з подальшою корекцією у разі потреби та системної роботи з профілактики конфліктів між учасниками освітнього процесу.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 1.2.

достатній

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Вживаються заходи щодо облаштування приміщення та території закладу освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування. Забезпечено безперешкодний рух територією, безбар’єрний доступ до будівель та приміщень І поверху закладу освіти. Дидактичні засоби навчання для дітей з особливими освітніми потребами наявні. Наявна окрема інклюзивно – ресурсна кімната. Облаштовано кімнату гігієни для дітей з особливими освітніми потребами.

У 2022/2023 навчальному році у закладі освіти організовано інклюзивне навчання для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в 2-х інклюзивних класах. Створені відповідні команди психолого-педагогічного супроводу, до роботи яких залучаються батьки дітей, розроблені індивідуальні програми розвитку та індивідуальні навчальні плани, налагоджено співпрацю з фахівцями ІРЦ. Забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу: з відповідними фахівцями укладено цивільно-правові угоди для проведення корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять з дітьми з особливими освітніми потребами; особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу здійснюється асистентами вчителя.

Разом з тим, під час спостереження за навчальними заняттями в інклюзивних класах  виявлені проблеми щодо врахування індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами (ООП): лише на 2 з 7 відвіданих занять в інклюзивних класах вчителі добирали та змінювали доречні види діяльності, дотримувалися необхідного темпу навчального заняття, використовували допоміжні засоби навчання, дидактичні та роздаткові матеріали для підсилення сприйняття дитиною з ООП  навчальної інформації, співпрацювали з асистентами вчителя; лише на 1 з 7 відвіданих занять - адаптували час, відведений на виконання завдань, та освітнє середовище до індивідуальних освітніх можливостей та потреб учнів з ООП,  адаптували/модифікували зміст навчального матеріалу, використовували спеціально розроблені завдання для залучення до спільної роботи учнів з ООП.

У закладі освіти формується освітнє середовище, що мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями.Однак формуванню навичок здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки в учнів приділяється недостатньо уваги. Більшою мірою такі навички формуються під час участі здобувачів освіти у різноманітних проєктах відповідної спрямованості, меншою мірою – під час навчальних занять: на більшості  відвіданих уроків (на 69 %) педагоги  дотримувалися гігієни навчання (проводили вправи для збереження зору, постави, пальчикову гімнастику, фізкультхвилинки тощо) і лише на 30 з 80 відвіданих навчальних занять (38 %) спостерігавсярозвиток і формування екологічної компетентності. 

Простір закладу освіти містить осередки, що зацікавлюють здобувачів освіти до пізнавальної діяльності. Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що вчителі використовують обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (спостерігалося на 85 % відвіданих уроків).  Учні, які взяли участь в опитуванні, відмічають, що під час навчання та проведення позаурочних заходів часто використовується спортивний інвентар, інтернет, комп’ютерна техніка, програми та гаджети, візуалізація корисної інформації, лабораторне обладнання та мультимедійне обладнання. 

Простір та ресурси бібліотеки використовуються для проведення інформаційно-пізнавальних заходів, учні та педагоги мають можливість використовувати приміщення та ресурси бібліотеки для індивідуальної та групової роботи.Водночас, 38 % опитаних учнів старших класів зазначили, що простір та ресурси шкільної бібліотеки використовують лише для отримання необхідної літератури та підручників, а 59 % опитаних повідомили, що зовсім не користуються бібліотекою. Основною причиною цього може бути те, що приміщення бібліотеки потребує ремонту, книжковий фонд, меблі та технічне обладнання бібліотеки застарілі, потребують заміни, немає підключення до мережі Інтернет.  

1. З метою доступу до якісної освіти, інформаційної підтримки освітнього процесу, забезпечення розвивальної, мотивуючої та інклюзивної складових освітнього середовища, передбачити у проєкті нової редакції стратегії розвитку закладу освіти питання щодо: 

• забезпечення доступу осіб з особливими освітніми потребами до всіх приміщень закладу освіти;

• облаштування ресурсної кімнати з відповідними засобами навчання;
• ремонту приміщення бібліотеки, оновлення книжкового фонду, меблів, техніки, підключення до інтернету.

2. Рекомендувати педагогічним працівникам:

- вдосконалювати знання, вміння і практичні навички у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами, у тому числі шляхом підвищення кваліфікації в міжатестаційний період в обсязі, передбаченому  частиною другою статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (не менше 10 відсотків загальної кількості годин);

- дотримуватися гігієни навчання учнів під час проведення навчальних занять відповідно до вимог Санітарного регламенту.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги  1.3.

достатній / вимагає покращення 

ОЦІНЮВАННЯ напряму 1.

достатній

Напрям 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

Вимога 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

За результатами вивчення педагогічної діяльності вчителів, опитування та вивчення документації встановлено, що у закладі освіти забезпечується відкритість i прозорість інформації про систему оцінювання результатів навчання учнів. В освітній програмі містяться загальні критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів, відповідна інформація розміщена на вебсайті закладу освіти. Більше половини вчителів (58 %) під час самоаналізу власної професійної діяльності вказали, що розробляють критерії оцінювання результатів навчання учнів під час проведення обов’язкових видів робіт та інформують про них учнів на початку навчального року, перед вивченням кожної теми або пояснюють індивідуально.За результатами вивчення педагогічної діяльності з’ясовано, що вчителі інформували  учнів про критерії оцінювання результатів їхньої навчальної діяльності лише на половині з тих відвіданих експертами навчальних занять, де це було доцільно (на 54 %). 

Результати анкетування показали, що майже всі опитані учні старших класів (77 %) та батьки учнів (76 %)  поінформовані про критерії оцінювання результатів навчання.

Система оцінювання результатів навчання учнів, що сформована у закладі освіти, в основному сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання. За результатами спостереження за навчальними заняттями встановлено, що більшість вчителів застосовують оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході  (спостерігалося на 75 % відвіданих занять), добирають домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, та озвучують критерії його оцінювання (спостерігалося на 76 % відвіданих занять). Всі опитані батьки учнів (94 %) зазначили під час анкетування, що вважають оцінювання результатів навчання своїх дітей справедливим і об’єктивним. З цим під час анкетування погодилися більшість  опитаних учнів старших класів (69 %).

1. Рекомендувати методичним об’єднанням вчителів  надавати методичну допомогу вчителям в розробці критеріїв оцінювання результатів навчання учнів під час проведення обов’язкових видів робіт з навчальних предметів.

2. Рекомендувати всім педагогічним працівникам:

- розробляти критерії оцінювання результатів навчання учнів під час проведення обов’язкових видів робіт з навчальних предметів та інформувати про них учнів;

- підбирати домашнє завдання, спрямоване на оволодіння учнями ключовими компетентностями, озвучувати учням критерії його оцінювання.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 2.1.

достатній

Вимога 2.2. 

Система відстеження результатів навчання кожного учня та надання (за потреби) підтримки в освітньому процесі

За результатами аналізу документації та самоаналізу заступників керівника встановлено, що в закладі освіти двічі на рік проводиться відстеження результатів навчання учнів з усіх предметів інваріантної складової навчального плану, загальні результати розглядаються на засіданнях педагогічної ради, приймаються загальні рішення. Однак індивідуальний аналіз динаміки навчальних досягнень кожного учня не здійснюється, що унеможливлює прийняття рішень щодо їх коригування та надання кожному учню необхідної підтримки в освітньому процесі.

За результатами спостереження за навчальними заняттями можна зробити висновок, що в закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання. Майже на всіх відвіданих навчальних заняттях вчителі надавали учням час на обдумування відповіді (на 94 %), супроводжували відповіді учнів уточнювальними запитаннями (на 93 %), забезпечували зворотний зв’язок щодо якості виконаного завдання (на 90 %), на переважній більшості навчальних занять - відзначали досягнення, підтримували бажання навчатися (на 84 %), рідше - спрямовували оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учнів (на 58 %).Можливо тому лише 28 % опитаних учнів старших класів вказали в анкетах, що їх оцінюють у закладів освіти з метою відстеження індивідуального прогресу у навчанні. Крім того, слід зазначити, що 23 % опитаних учнів старших класів  взагалі не усвідомлюють мету оцінювання.

1. Розглянути на засіданні педагогічної ради питання про вдосконалення системи оцінювання з використанням формувального оцінювання для відстеження індивідуального поступу кожного здобувача освіти.

2. При плануванні та проведенні внутрішніх моніторингів якості освіти основний акцент ставити на систематичне відстеження результатів навчання кожного здобувача освіти з усіх предметів з метою надання індивідуальної підтримки в освітньому процесі.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 2.2.

достатній/вимагає покращення

Вимога 2.3. Спрямованість системи оцінювання результатів навчання  учнів на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

За результатами опитування та спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що заклад освіти сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до навчання. Під час анкетування переважна більшість опитаних учнів зазначили, що отримують необхідну допомогу у навчанні (95 %), що вчителі їх поважають (85 %), вірять у їхні успіхи (85 %) та підтримують (85 %).За результатами опитування переважна більшість вчителів зазначили, що надають підтримку учням в навчанні, мотивуючи їх до вивчення предмета, створюючи атмосферу успіху під час навчальних занять (82 %), даючи можливість учням висловити власну думку, сприймаючи їхні погляди, підтримуючи ініціативи (82 %), надаючи індивідуальні консультації (71 %).

Про відповідальне ставлення до процесу навчання повідомили більшість опитаних учнів (70 %), перважна більшість з них вважає, що заклад освіти цю відповідальність розвиває. 82 % опитаних учнів вважають, що результати їхнього навчання залежать від особистої праці та наполегливості, 44 % – від рівня викладання.На   90 % відвіданих експертами навчальних занять учні були активними учасниками освітнього процесу.Водночас можливість вибору рівня навчальних завдань i напрямів навчальної діяльності учням надавалась на близько половини відвіданих занять (на 53 %).

Під час проведення анкетування більшість учнів старших класів (61 %) та близько половини опитаних учителів (53 %) вказали, що у закладі освіти забезпечується самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. Спостереження за навчальними заняттями показало, що на близько половини відвіданих експертами уроків (48 %)  вчителі використовували у своїй діяльності такі прийоми.

Для формування в учнів відповідального ставлення до навчання, здатності до самомотивації та самооцінювання рекомендувати: 

• методичним об’єднанням вчителів розглянути питання щодо використання прийомів самооцінювання та взаємооцінювання на уроках, розробки зразків різнорівневих навчальних завдань для учнів та орієнтовного переліку видів навчальної діяльності з відповідних предметів;
• педагогічним працівникам систематично використовувати на уроках прийоми самооцінювання та взаємооцінювання, надавати учням можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності. 

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 2.3.

достатній

ОЦІНЮВАННЯ напряму 2.

достатній

Напрям 3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога 3.1.

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

За  результатами вивчення педагогічної діяльності, опитування та вивчення документації встановлено, що педагогічні працівники планують свою професійну діяльність, аналізують її результативність, коригують за потреби. Під час анкетування вчителі зазначили, що при складанні календарно-тематичного планування враховують рекомендації Міністерства освіти і науки України (100 %), спираються на власний досвід (59 %), використовують розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету (53 %), співпрацюють з колегами (44 %). Водночас  більшість педагогів (79 %) вказали, що використовують готові зразки календарно-тематичного планування. Використання таких зразків без внесення коректив, що обумовлені особливостями організації освітнього процесу в закладі освіти, може свідчити про формальний підхід вчителів до планування освітньої діяльності. 

  Спостереження за навчальними заняттями показало, що переважна більшість вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями не менш, ніж 4 ключовими компетентностями та вміннями, спільними для всіх компетентностей. Більшою мірою увага приділялася формуванню в учнів таких ключових компетентностей, як володіння державною мовою (спостерігалося на 99 % відвіданих навчальних занять), інформаційно-комунікаційної (на 84 %), громадянських та соціальних (на 78 %), навчання впродовж життя (на 74 %), здатність спілкуватися рідною мовою (у разі  відмінності від державної) та іноземними мовами (на 70 %), культурної (на 64 %), компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій (на 56 %).  При цьому варто зауважити, що найменше уваги педагоги приділяли розвитку інноваційності (спостерігалося на 35 % відвіданих навчальних занять), підприємливості та фінансової грамотності (на 35 %). 

 Педагогічні працівники беруть участь у реалізації елементів індивідуальних освітніх траєкторій учнів, які є учасниками предметних олімпіад, навчаються в інклюзивних класах, та здобувають освіту за індивідуальною формою.

   Створюють власні освітні ресурси, застосовують різні способи для поширення власного педагогічного досвіду близько половини опитаних педагогів, решта (53 %) зазначили, що не мають власних оприлюднених розробок.

      Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що переважна більшість вчителів спрямовують зміст навчального матеріалу на виховання в учнів патріотизму, поваги до державної мови, культури, законодавства (спостерігалося на 84 % відвіданих навчальних занять), розвивають в учнів загальнолюдські цінності (на 86 %), більшість вчителів розвивають в учнів навички співпраці та культуру командної роботи (спостерігалося на 67 % з тих навчальних занять, де це було доцільно). 

      Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що вчителі використовують в освітньому процесі інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей (спостерігалося на 96 % відвіданих навчальних занять),електронні освітні ресурси (на 88 %), використовують мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо (на 75 %), медіаресурси з навчальною метою (на 73 %).

Для організації дистанційного навчання, у тому числі для зворотного зв’язку з учнями, вчителі використовують платформи Google Classroom, Learningapps та Padlet, сервіс для організації відеоконференцій Zoom. 

1. Рекомендувати педагогічним працівникам: 

• для врахування особливостей організації освітнього процесу в закладі освіти при плануванні та здійсненні освітньої діяльності віддавати перевагу власним або адаптованим розробкам та ресурсам;
• використовувати компетентнісний підхід при складанні навчальних завдань, плануванні видів навчальної діяльності, зокрема, забезпечити їх спрямованість на формування усіх ключових компетентностей.

2. Мотивувати педагогічних працівників до створення та оприлюднення власних освітніх ресурсів, застосовуючи заходи морального та матеріального стимулювання.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 3.1.

достатній

Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня та педагогічної майстерності педагогічних працівників

 За результатами опитування та вивчення документації з’ясовано, що педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток та обирають різні види, форми і напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності з урахуванням особливостей організації освітнього процесу та освітніх потреб учнів. Серед вчителів найбільшою популярністю для підвищення кваліфікації користуються теми щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (76 %), форми організації освітнього процесу (50 %), безпечного освітнього середовища (44 %), методичних аспектів викладання предметів та курсів (41 %) та  інклюзивного навчання (41 %).  Основними формами, за якими вчителі здійснювали підвищення кваліфікації, є: онлайн-курси (79 %), вебінари (65 %), курси в Комунальному закладі вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» (62 %), участь у методичних семінарах (47 %) ,  конференції (44 %),   у майстер-класах, тренінгах (38 %). Крім того, майже всі педагоги (71 %) під час анкетування зазначили, що підвищують свій професійний рівень, у тому числі, й шляхом самоосвіти.

За результатами опитування більшість педагогів (71 %) вказали, що здійснюють інноваційну діяльність, беруть участь в реалізації освітніх проєктів. Крім того, вчитель закладу освіти   пройшов відповідне навчання за програмою підготовки експертів і може бути залучений до проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти області.

З метою постійного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників сприяти їх участі в інноваційній та експертній діяльності, застосовувати до таких працівників заходи матеріального і морального стимулювання.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 3.2.

достатній

Вимога 3.3.

Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти

 За результатами вивчення педагогічної діяльності педагогів та опитування учнів з’ясовано, що переважна більшість педагогів на навчальних заняттях використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин, застосовують особистісно орієнтований підхід. Зокрема, на відвіданих навчальних заняттях прослідковувалася повага вчителів до кожної дитини, комунікація була націлена на те, щоб учні відчували себе особистостями (на 96 %), пропонувалися завдання, що враховували життєві інтереси учнів (на 93 %), вчителі мотивували учнів застосовувати власний життєвий досвід та шукати різні варіанти рішень (на 75 %), думки учнів вислуховувалися та сприймалися (на 96 %), що під час анкетування підтвердили переважна більшість опитаних старшокласників (85 %).

  Налагоджена конструктивна комунікація педагогів з батьками, найпоширенішими формами якої є батьківські збори, індивідуальне спілкування з класним керівником та вчителями, групи у соцмережах. Під час анкетування майже всі опитані батьки учнів (94 %) зазначають, що отримують зворотній зв’язок від учителів. У проблемних ситуаціях опитані батьки учнів розраховують на сприяння та допомогу класного керівника (97 %), директора школи (20 %)  і лише незначна кількість опитаних (19 %) – на допомогу психологічної служби закладу освіти. Зазначене може свідчити про неусвідомлення учасниками освітнього процесу ролі психологічної служби в налагодженні конструктивних взаємовідносин, комфортного клімату для співпраці.

  Налагоджена командна робота між педагогами: проводяться консультації, майстер-класи, практикується взаємовідвідування занять та наставництво. Під час анкетування майже всі  опитані педагоги (94 %) зазначили, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці.

З метою налагодження конструктивної співпраці між усіма учасниками освітнього процесу, для забезпечення комфортного психологічного клімату в колективі закладу освіти організувати серію заходів щодо формування позитивного іміджу психологічної служби, підвищення довіри учасників освітнього процесу до її ролі у вирішенні проблемних питань, конфліктних ситуацій.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 3.3.

достатній

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності

Опитані вчителі в анкетах зазначили, що дотримуються академічної доброчесності в своїй діяльності та сприяють дотриманню академічної доброчесності учнями, зокрема, більшість об’єктивно і неупереджено оцінюють учнів (65 %), близько половини вказують на використані джерела інформації (59 %), третина добирають індивідуальні завдання, застосовують варіанти завдань для унеможливлення списування (38 %), окремі проводять відповідні бесіди (18 %). Водночас більшість опитаних учнів (64 %) під час анкетування підтвердили проведення таких бесід. 

   Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, щопереважна більшістьпедагогів діють на засадах академічної доброчесності: більшою мірою інформують учнів про джерела використаної інформації  - спостерігалося на 85 % відвіданих уроків  та акцентують увагу учнів на цінності самостійного виконання завдань (на 84 % відвіданих уроків), меншою –   використовують завдання, що унеможливлюють списування (лише на 55  % відвіданих уроків).

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 3.4.

достатній

ОЦІНЮВАННЯ напряму 3.

достатній

Напрям 4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

Розроблено та схвалено педагогічною радою   стратегію розвитку закладу, однак засновником вона не затверджена. Стратегія розроблена за результатами аналізу освітньої діяльності, враховує особливості діяльності закладу освіти, містить стратегічні цілі, конкретні завдання актуалізовані у часі, однак не всі з них мають конкретний перелік кроків їх реалізації.До її розробки долучалися педагогічні працівники. 

 Річний план розроблений у співпраці керівництва та педагогічних працівників, з урахуванням пропозицій учнівського самоврядування, враховує освітню програму, передбачає окремі заходи з реалізації стратегії розвитку. Щороку аналізується його виконання, аналіз враховується під час формування проєкту плану роботи на наступний рік.   

Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану тастратегії розвитку закладу освіти. Педагогічна рада функціонує системно та ефективно, розглядаються актуальні питання функціонування закладу, про що під час анкетування зазначили майже всі  опитані  педагоги (95%).

Затверджено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, до розробки якого залучалися лише педагоги.  У Положенні визначені напрями та принципи освітньої діяльності, однак на визначені конкретні критерії, методика, інструментарій та періодичність проведення самооцінювання. Самооцінювання у закладі освіти проводиться вперше.

  Директор закладу освіти вживає заходів для створення належних умов діяльності, зокрема вивчає стан матеріально-технічної бази,  забезпечує покращення освітнього середовища за бюджетних коштів. Водночас впродовж останніх трьох років для вдосконалення освітнього середовища закладу освіти керівник не звертався із відповідними клопотаннями до засновника. В закладі освіти  не практикується участь у проєктах громадського бюджету та інших проєктах із залучення додаткових коштів на покращення освітнього середовища, зокрема, матеріально-технічної бази. 

1. 38, 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» забезпечити підготовку, розгляд педагогічною радою та подання засновнику на затвердження проєкту нової редакції стратегії розвитку закладу освіти, в якій врахувати надані вище рекомендації.
2. Внести зміни до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, визначивши в його новій редакції конкретні критерії, методику, інструментарій та періодичність проведення самооцінювання. 
3. Практикувати участь у проєктах громадського бюджету та інших проєктах із залучення додаткових коштів на покращення освітнього середовища, зокрема, матеріально-технічної бази.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 4.1.

вимагає покращення/достатній

Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

  Керівництво сприяє створенню психологічно комфортного середовища в закладі освіти, що забезпечує взаємну довіру та конструктивну взаємодію учнів, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників. Результати опитування засвідчили, що  учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти. Майже всі опитані учні старших класів (95 %) почувають себе в закладі освіти безпечно і психологічно комфортно. Майже всі опитані педагогічні працівники  вважають, що можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівництва (96 %),  зазначають, що розбіжності, які виникають, завжди вирішуються конструктивно (98%).                

      Керівництво закладу освіти відкрите й доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, про що свідчать результати анкетування: так вважають усі опитані педагогічні працівники (100 %), майже всі опитані батьки (95 %) та переважна більшість опитаних учнів (82 %). 

   Вчасно розглядаються звернення учасників освітнього процесу, вживаються відповідні заходи реагування. Думка батьків учнів враховується під час прийняття важливих управлінських рішень, про що майже всі опитані батьки (92 %) зазначили під час анкетування. Разом з тим, 23 % опитаних учнів зазначають, що звернення від них керівництвом закладу освіти приймаються, однак тільки деякі з них розглядаються, ще 23 % учнів зазначили, що не поінформовані про можливість звернення до керівництва школи.

      Забезпечується змістовне наповнення та своєчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти: вебсайту, інформаційних стендів, сторінки в соціальній мережі, на якій розміщується актуальна інформація. Батьки учнів під час анкетування зазначили, що отримують актуальну інформацію про роботу закладу освіти з різних джерел, як з традиційних: від класних керівників (83 %) та під час батьківських зборів (70 %), так і через спільноти в соціальних мережах (27 %). Разом з тим, сайт закладу не користується популярністю – лише 7 % опитаних батьків звертаються до нього для отримання інформації про діяльність закладу освіти.

Вжити заходів для популяризації офіційного сайту закладу освіти як джерела для отримання батьками актуальної інформації про ЗЗСО.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 4.2.

достатній

Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Директор закладу освіти формує штат, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми. У закладі освіти всі педагогічні працівники працюють за фахом, відсутні вакантні посади педагогічних працівників.

Керівництвом застосовуються заходи морального та матеріального заохочення до педагогічних працівників з метою підвищення якості освітньої діяльності, мотивації до саморозвитку та інноваційної діяльності. 

 Розроблений та затверджений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників.Разом з тим усі  опитані педагоги (100 %) в анкетах відмічають, що в закладі освіти створені всі умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації та жодних перешкод професійному розвитку немає.

З метою забезпечення виконання вимог абзацу п'ятого частини четвертої статті 38 Закону України “Про повну загальну середню освіту” надавати щороку засновнику пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 4.3.

достатній

Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму , прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

Створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу. Під час анкетування всі опитані вчителі (100 %), майже всі опитані учні (95 %) і батьки (98 %) зазначили, що їхні права в закладі освіти не порушуються.

  Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу, про що під час анкетування зазначили всі опитані педагоги (100%) та майже всі батьки учнів (92 %).Разом з тим за результатами анкетування учнів старших класів можна зробити висновок, що в основному вони долучалися до вирішення питання щодо оформлення та дизайну освітнього середовища (про що зазначили 21 % опитаних), планування дозвілля (15 % опитаних), тематики гуртків (18 %), однак до вибору профілю навчання, визначення курсів за вибором і факультативів, режиму роботи закладу освіти, долучалися лише окремі з них, а більше половини опитаних  ( 52 %) старшокласників зазначили, що їхня думка не враховується.

  У закладі освіти діють учнівське самоврядування, батьківські комітети, профспілковий комітет педагогів. За результатами самоаналізу з’ясовано, що члени учнівського самоврядування беруть участь у вирішенні питань планування та проведення культурно-спортивних заходів, протидії булінгу, розроблення правил поведінки  та інших.

   Створено умови для виявлення громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу. За результатами самоаналізу,  опитування та вивчення документації з’ясовано, що керівництво закладу освіти сприяє діяльності органів громадського самоврядування, враховує пропозиції та підтримує конструктивні ініціативи учасників освітнього процесу.Усі педагогічні працівники (100 %) під час анкетування зазначили, що керівництво підтримує їх ініціативи щодо розвитку закладу освіти і місцевої громади. 

  За результатами анкетування з’ясовано, що майже усі опитані батьки (95 %) задоволені організацією освітнього процесу в закладі освіти, а розклад уроків на 2022/2023 навчальний рік задовольняє більшість опитаних учнів (77 %). Водночас решта учнів (33 %) зазначили, що є дні тижня перевантажені складними предметами, складні предмети на перших/останніх заняттях, є дні коли 8 і більше занять, фізична культура - у середині дня, великий обсяг домашніх занять.

  У закладі освіти є досвід застосування різних форм організації освітнього процесу, у тому числі, з використанням технологій дистанційного навчання.   Для організації дистанційного навчання, у тому числі для зворотного зв’язку з учнями, в закладі освіти визначена єдина освітня платформа, інформація про неї міститься в освітній програмі, усі педагоги її використовують.

   Індивідуальні освітні траєкторії в закладі освіти реалізуються за заявами батьків для учнів, що здобувають освіту за індивідуальною формою та в інклюзивних класах. 

1. 1. При прийнятті управлінських рішень враховувати конструктивні пропозиції учасників освітнього процесу, отримані шляхом опитувань, консультацій, обговорень, залучень представників педагогічного та учнівського колективів, батьківської громадськості до розробки проєктів документів, що регламентують організацію освітньої діяльності.
2. При складанні розкладу уроків на наступний навчальний рік забезпечити рівномірний розподіл навчального навантаження на учнів впродовж тижня та дня.

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 4.4.

достатній

Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію політики академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження відповідних курсів педагогічними працівниками. Відповідний розділ щодо забезпечення академічної доброчесності передбачено в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти. 

Учасники освітнього процесу поінформовані з даного питання, з ними проводяться бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимості списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, що підтверджується результатами анкетування вчителів та учнів. 

Забезпечується проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції, про що під час анкетування зазначила більшість опитаних педагогів (58 %) та більшість опитаних учнів (57 %).

ОЦІНЮВАННЯ вимоги 4.5.

достатній 

ОЦІНЮВАННЯ напряму 4.

достатній