Результати моніторингу якості освіти

ХМЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ – ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ  І – ІІІ СТУПЕНІВ ХМЕЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ  СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                         НАКАЗ

09.10.2023                                                                                               №81 - ОД

Про проведення шкільного моніторингу 

навчальних досягнень та рівня сформованості

наскрізних умінь  учнів 5 – 6 класів

 у 2023-2025  роках

На виконання плану роботи закладу, з метою реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти, систематичного відстеження та коригування результатів навчання здобувачів освіти

НАКАЗУЮ:

1. Заступнику директора з навчально-виховної роботи Ользі Лободі:

1.1. Організувати та провести шкільний моніторинг навчальних досягнень та рівня сформованості наскрізних умінь учнів 5 – 6 класів НУШ : 1 – й цикл 2023/ 2024 навчальний рік; 2 – й цикл 2024/ 2025 навчальний рік.

1.2. Використовувати такий інструментарій: анкета для учнів, анкета для класних керівників, анкета для педагогічних працівників, анкета для батьків або інших законних предмставників; таблиці для узагальнення результатів  наскрізнихмоніторингу

2. Затвердити Програму та графік проведення моніторингу навчальних досягнень та рівня сформованості наскрізних умінь учнів 5 – 6 класів (додаток 1, додаток 2).

3. Затвердити форму узагальнення результатів моніторингу  (додаток 3).

4. До 10.05.2025 року узагальнити підсумки моніторингу навчальних досягнень учнів та підготувати проєкт наказу з конкретно виробленими за результатами моніторингу пропозиціями та рекомендаціями.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з навчально-виховної роботи Ольгу Лободу.

Директор                                                                                    Олена ПУГАЧ

З наказом ознайомлені:                                                             Ольга ЛОБОДА

                                                                                                     Ольга ЗАГАЙКО

                                                                                                  Людмила АНЦІБОР

                                                                                                   Людмила ЖМУД

                                                                                            Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ №81 - ОД від 09.10. 2023

Програма моніторингу результатів навчання учнів 5-6 класів НУШ (І адаптаційний цикл базової освіти)

Хмелівського ліцею – закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області

Загальні положення 

У 2023/2024 н.р. учні 5- 6 класів навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898,  що є логічним  продовженням  освітньої реформи “Нова українська школа”.  

Розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Хмелівського ліцею – закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради

Навчання учнів 5-6 класів відбувається за  модельними навчальними програмами, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів у 5-6 класах є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол № 1 від 03.06.2022)

учні 5 класу НУШ з ІІ чверті оцінюються бально, із впровадженням

адаптаційного періоду.  Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності й наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. 

Мета моніторингу: відстежити результати навчання учнів 5-6  класів  та рівень сформованості наскрізних умінь учнів відповідно до вимог Нової української школи  в умовах освітніх змін при переході від початкової до базової освіти  та в умовах воєнного стану. 

Завдання моніторингу: 

• визначити рівень адаптованості учнів 5 класу до навчання у базовій школі;
• визначити  рівень сформованості ключових компетентностей учнів 5-6 класів НУШ;
• визначити  рівень сформованості предметних компетентностей учнів;
• оцінити  ефективність реалізації освітніх програм НУШ;
• виявити проблеми у навчанні учнів та розробити рекомендації щодо їхнього вирішення.

Об’єкти моніторингу:

• освітній процес у І  адаптаційному циклі базової середньої освіти за новим Державним стандартом; 
• результати навчання та розвитку здобувачів освіти 5-6 класів НУШ, які визначають їхню готовність до подальшого навчання та самореалізації.

Суб’єкти моніторингу: 

1. Суб’єктом, що проводить моніторинг є адміністрація Хмелівського ліцею –ЗЗСО ХСР.
2. Учасники дослідження: 

• здобувачі освіти (учні/учениці 5-6 класів) Хмелівського ліцею (опорного закладу);
• педагогічні працівники, які викладають у 5-6 класах НУШ; 
• батьки  (інші законні представники) здобувачів освіти.  

Індикатори 

1. Індикатори рівня сформованості наскрізних умінь  учнів:

• виявляє інтерес до навчання;
• виявляє розуміння прочитаного;
• висловлює власну думку;
• критично та системно мислить;
• логічно обґрунтовує власну позицію;
• діє творчо;
• виявляє ініціативу в процесі навчання;
• конструктивно керує емоціями;
• оцінює ризики;
• самостійно приймає рішення;
• розв’язує проблеми;
• співпрацює з іншими.

2. Індикатори рівня сформованості предметних компетентностей учнів:

• мовно-літературна компетентність:

сприймає усну інформацію на слух/ Аудіювання; 

усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння;

сприймає письмові тексти / Читання;

письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо.

• математична компетентність:

опрацьовує  проблемні ситуацій та створює математичні моделі;

розв'язує  математичні задачі;

критично оцінює результати розв’язання проблемних ситуацій.

• природнича компетентність:

проводить дослідження природи;

опрацьовує та використовує  інформацію;

усвідомлює закономірності природи.

• інформатична  компетентність: 

працює з інформацією, даними, моделями;

створює інформаційні продукти;

працює в цифровому середовищі;

безпечно та відповідально використовує інформаційні технології.

• соціальна та здоров'язбережувальна компетентність:

піклується про здоров’я;

приймає рішення для безпеки;

виявляє підприємливість і поводиться етично;

мислить критично;

позитивно ставиться до себе та оточуючих.

• громадянська та історична компетентність:

орієнтується в історичному часі й просторі;

працює з інформацією історичного змісту;

виявляє повагу до гідності людини та соціальну активність.

• мистецька компетентність:

пізнає різні види мистецтва;

працює з текстом;

бере участь у творчій діяльності.

• фізична культура і здоров'я:

розвиває особистісні якості у процесі фізичного виховання;

володіє технікою фізичних вправ;

здійснює фізкультурно- оздоровчу діяльність.

• технологічна компетентність:

проєктує та виготовляє вироби;

застосовує технології декоративно-ужиткового мистецтва;

виявляє самозарадність у побуті / освітньому процесі.

3. Індикатори ефективності реалізації освітніх програм НУШ:

• рівень задоволення учнів освітнім процесом;
• рівень задоволення батьків освітнім процесом;
• рівень задоволення вчителів освітнім процесом;
• рівень матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;
• рівень професійної компетентності вчителів;
• рівень співпраці закладу освіти з сім'єю та громадою.

Вид моніторингу:  внутрішній

Методи, принципи моніторингу

1. Методи проведення

• тестування учнів 5-6 класів ;
• анкетування педагогів, батьків, здобувачів освіти;
• спостереження за навчальним процесом;
• аналіз документації;
• обробка таблиць для узагальнення результатів опитування учасників моніторингового дослідження. 

2. Принципи, відповідно до яких проводиться моніторинг

• науковість i методична обґрунтованість;
• об'єктивність;
• відповідність меті (валідність);
• системність;
• сприйняття громадськістю;
• відкритість до персоніфікованих результатів;
• закритість інформації про персональні результати учнів;
• інформативність результатів для різних категорій;
• неперсоніфіковані результати дослідження можуть бути опубліковані.

Умови проведення моніторингу 

Участь учасників освітнього процесу у внутрішньому моніторингу є добровільною. Перелік учасників дослідження (із зазначенням категорій учасників освітнього процесу, ïx чисельності) мас бути оприлюднений не пізніше, ніж за десять днів до початку його проведення, у будь-який спосіб, визначений суб'єктом моніторингу,

Процедура проведення мoнiтopингу: моніторингове дослідження проводиться з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних i цифрових технологій, у тому числі дистанційно - шляхом анонімного вибіркового онлайн-опитування з використанням Google-фopм для учнів/учениць 5-6 класів, учителів, батьків).

Цикли моніторингу та етапи  проведення 

1-й цикл 2023/2024 н.р.

2-й цикл 2024/2025 н.р.

Основні emanu проведення моніторингу:

1.  Розроблення інструментарію моніторингу.

2.  Формування вибірки дослідження.

3.  Проведення дослідження 

5.  Аналіз та узагальнення результатів дослідження.

6.  Підготовка й оприлюднення звітів за результатами моніторингу.

7.  Надання та оприлюднення рекомендацій за результатами моніторингу.

Інструменти, що будуть використовуватися під час моніторингу 

• анкета для учнів;
• анкета для класних керівників (виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу до базової школи);
• анкета для педагогічних працівників;
• анкета для батьків або інших законних представників;
• таблиці для узагальнених результатів опитування учасників моніторингу;
• таблиця для узагальнення результатів навчання учнів 5-6 класів НУШ   (на основі вивчення документів щосеместру І та ІІ року адаптаційного циклу);
• таблиця для узагальнення рівня сформованості  ключових компетентностей учнів 5-6 класів (на основі вивчення документів І та ІІ року адаптаційного циклу в кінці навчального року);
• таблиця для узагальнення результатів визначення  рівня сформованості предметних  компетентностей учнів 5-6 класів НУШ з усіх предметів за індексами НУШ на етапі завершення адаптаційного циклу. 

Проведення моніторингового дослідження відбувається відповідно до: 

• Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 16 січня 2020 року № 54 та Положення про внутрішній моніторинг якості освіти та освітньої діяльності у Хмелівському ліцеї – ЗЗСО  (Наказ № 77 від 31.08.2022);
• графіку проведення моніторингу;
• вибірки дослідження.

Порядок визначення результатів моніторингу

Результати моніторингу визначатимуться через опрацювання анкет учнів, батьків учнів, педагогів, керівників;

узагальнення статистичних даних буде використано для підготовки аналітичного звіту; оприлюднення звіту i рекомендацій моніторингу.

                                                                                                           Додаток 2

до наказу від 09.10.2023 №81 - ОД

Графік проведення моніторингу у 2023-2024 н.р. та узагальнення його результатів 

Графік проведення моніторингу у 2024-2025 н.р. та узагальнення його результатів 

                                                                                                              Додаток 2

                                                                                            до наказу  № 81 – ОД

                                                                                             від 09.10.2023

Зведені дані

 навчальних можливостей і навчальних досягнень учнів ____  класу

  Хмелівського ліцею -  закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів

  _________________ (назва предмету)   

ПІБ вчителя______________

Загальна кількість учнів в класі_______

Кількість учнів, що виконували контрольну роботу______

% явки_____       

Виконуючи роботу, учні допустили такі помилки:

Причини допущених помилок:

Шляхи усунення виявлених прогалин:

Положення про моніторинг якості освіти

ПОГОДЖЕНО                                                                                         ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням педагогічної ради                                                                 Наказ  №69-ОД від                                                                                                                                

Протокол №1 від 30.08.2023                                                                               року                                                                                                            31.08.2023                                                   

                                                             ПОЛОЖЕННЯ

                                              про моніторинг якості освіти в 

 Хмелівському ліцеї – закладі загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області

 1. Загальні положення

1.1 Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні ліцею у вигляді моніторингу (далі – моніторинг).

1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якос¬ті освіти є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші зако¬ни, Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази МОН, розпорядження голів обласної, районної держадміністрацій, положення про рейтингову оцінку професійної діяльності вчителів, класних керівників Хмелівського ліцею – ЗЗСО ХСР, Статут ліцею, Стратегія розвитку ліцею , дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення навчальної діяльності закладу освіти.

1.3. Моніторинг –  це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію й результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.

1.4. Внутрішній моніторинг діяльності Хмелівського ліцею- ЗЗСО ХСР є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

1.5.  Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, у результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1.6.  Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу як структурного підрозділу методичної ради ліцею.

1.7.  Положення схвалюється педагогічною радою ліцею, затверджується наказом директора закладу освіти.

1.8.  Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.

1.9. Положення поширюється на всіх працівників загальноосвітнього навчального закладу та учасників освітнього процесу.

2.  Мета моніторингу:

2.1.  Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу в ліцеї.

2.2.  Виявлення дійсних результатів шкільної освіти й можливості на цій основі корегувати програму розвитку закладу освіти, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в ліцеї.

2.3.  Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.

2.4.  Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління навчально-виховним процесом.

3. Завдання моніторингу:

3.1.  Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.

3.2.  Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської й педагогічної діяльності.

3.3.  Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур ліцею щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.

3.4.  Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

4.  Предмет моніторингу:

Предметом моніторингу є якість освіти й виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в ліцеї.

5.  Об'єкти моніторингу.

Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в ліцеї.

5.1.  Освітнє середовище:

- контингент тих, хто навчається;

- кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.

5.2.  Ті, хто навчаються:

- ступінь адаптації до навчання учнів  1, 5, 10  класів;

- рівень навченості (з усіх предметів);

- рівень вихованості учнів;

- рівень роботи з обдарованими дітьми;

- модель випускника,  рівень її досягнення учнями ліцею (за ступенями навчання).

5.3.  Педагогічні працівники (і класні керівники):

- рівень професійної компетентності;

- якість і результативність педагогічної роботи;

- рівень інноваційної діяльності;

- аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);

- самоосвітня діяльність.

5.4.  Освітній процес:

- відомості про виконання всеобуча;

- аналіз стартового, рубіжного та підсумкового   контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.

5.5.  Соціально-психологічне супроводження освітнього процесу:

- соціальний паспорт класу;

- психологічна діагностика;

- профілактична робота.

5.6.  Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.

6.  Суб'єкти моніторингу

Суб'єктами моніторингу є: адміністрація ліцею, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

7.  Функції моніторингу

7.1.  Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

7.2.  Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

7.3.  Координація діяльності організаційних структур (ПІМО, творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.

8.  Види моніторингу

8.1.  За етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.

8.2.  За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.

8.3.  За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.

9.  Напрями моніторингу:

- моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

- діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

- моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

- статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

- динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

- психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході на¬вчальної діяльності);

- внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які можуть з'явитися у майбутньому);

- моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, у якій відбуваються зміни, з подаль¬шим прийняттям управлінського рішення);

- педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

- освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

- учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

- моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

- змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

- моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10.  Форми моніторингу

10.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

10.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками.

10.3.  Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.

11. Етапи проведення моніторингу

11.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи ліцею на рік.

11.2. Моніторинг включає три етапи:

а)  підготовчий – визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) – аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

12.  Виконавці моніторингу

Виконавцями моніторингу є: заступник директора з НВР, керівники ШМО, творчої групи, інших підрозділів методичної системи ліцею, педагогічні працівники певної спеціалізації (соціальний педагог та ін.), учителі-предметники, класні керівники, представник психологічної служби.

13. Функціональні обов'язки учасників моніторингу:

13.1.  Керівництво ліцею:

- розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;

- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;

- визначає шляхи подальшого розвитку ліцею.

13.2.  Рада моніторингу:

- проводить моніторингові дослідження;

- аналізує результати моніторингу;

- веде облік результатів моніторингу;

- розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.

13.3.  Класний керівник:

- проводить контроль за всеобучем кожного учня;

- своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

- своєчасно подає інформацію для моніторингу.

13.4. Учитель:

- визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;

- визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

- своєчасно подає інформацію для моніторингу.

14. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

- об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;

- валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

- надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

- врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;

- систематичність у проведенні етапів і ви¬дів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

- гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

- результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

15.  Очікувані результати:

15.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в ліцеї.

15.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.

16. Підсумки моніторингу:

16.1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).

16.2 Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.

16.3. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради ліцею, ШМО.

16.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку  ліцею.

16.5. Одна і та ж моніторингова інформація дає можливість перетворити її в діяльнісний інструмент управління якістю освіти.

17. Контроль за проведенням моніторингу здійснює навчальна частина.

18. Дане Положення може бути змінено чи доповнено рішенням методичної ради ліцею.

Про підсумки контрольних робіт за 1 семестр 2023-2024 навчального року

Протягом І семестру учні навчались дистанційно і очно, що вплинуло на результати навчання. З усіх предметів виконана навчальна програма і написані заплановані контрольні роботи.

Учні 2 класу (класовод Малій Ю.В.) виконували діагностичну роботу з математики. Писали роботу 7 учнів. Діти помилялись при розв’язуванні задач,  обчисленні числових виразів, побудові відрізків та записах одиниць вимірювання. Діагностичну роботу з української мови виконували 6 учнів. Були допущені помилки при складанні розповіді. Деякі учні неправильно розподілили іменники та групи за запитаннями. Діти частково помилялись у доборі прикметників до поданих слів. Також допущені орфографічні помилки, пропуски літер, заміна літер у словах та неправильна побудова речень.

 Учні 3 класу (класовод Журид Л.В.) з метою визначення особистих досягнень учнів проводили діагностичні роботи з математики і української мови. З української мови виконували роботу 6 учнів. Діти писали диктант. На достатньому рівні написали роботу Богуславський Денис, Грицай Кирило, Котляревська Софія, Міщенко Валентин, Нечипоренко Софія. На початковому рівні роботу виконав Стрикиця Богдан.  Типові помилки другокласників з української мови: пропуск та заміна букв, написання власних назв, вживання пунктуаційних знаків. З математики діагностичну роботу виконували 7 учнів. Діагностична робота складалася з 6 завдань: задача, перетворення іменованих чисел, рівняння, задача на обчислення периметру, розкладання трицифрових чисел на розрядні доданки. З них успішні результати – достатній рівень мають Козачок Сергій і Нечипоренко Софія. Стрикиця Богдан виконав завдання на початковому рівні. Типові помилки допущені при розв’язуванні задач, рівнянь та при обчисленні периметра прямокутника. У 4 класі (класовод Кривогуз Л.О.) троє дітей з особливими освітніми потребами (Лемішко Роман, Паршин Марія, Кріхелі Георгій) працюють за модифікованими програмами.  З української мови на високому рівні виконали роботу 3 учні (Каливод Ярослав, Ткаченко Ігор, Солдатенко Альона, чотири учні виконали роботу на достатньому рівні.   Типові помилки, допущені  учнями в роботі такі: написання дієслів неозначеної форми, пропуск букв, перенос слова, відсутні розділові знаки. З математики 4 учні 4 класу продемонстрували високий рівень знань: Папенко Дмитро, Ткаченко Ігор, Солдатенко Альона, Каливод Ярослав. Два учні - на достатньому рівні. Допустили наступні типові помилки: у прикладах на порядок дій, у діях з іменованими числами, у розпізнаванні геометричних фігур, у завданні на обчислення площі і периметра майданчика, у розв’язуванні ускладненого рівняння на знаходження невідомого множника.  

 Відповідно до річного плану роботи школи та з метою перевірки якості і рівня знань, умінь і навичок учнів на кінець 1 семестру 2023-2024 навчального року  в 5-11 класах було проведено підсумкові  контрольні роботи з базових дисциплін. Зміст контрольних робіт включав програмовий матеріал ключових питань останніх тем, а також раніше вивченого матеріалу.

Учні 5 класу з української мови (Вчитель – Пугач О.П.) виконували діагностичний диктант. Виконували роботу 6 учнів. На високому рівні виконали - 0 учнів. На достатньому – 1 (Картава Анна). На середньому рівні – 4 учні, на початковому – 1. Учні помилялись при написанні ненаголошених е, и в коренях слів, правилах переносу, написанні власних назв.  Також діти виконували діагностичну роботу з теми «Фонетика. Графіка. Правила переносу». На достатньому рівні написали 2 учні (Картава Анна, Бабич Вікторія). Діти допустили помилки при виконанні фонетичного розбору слів, поділу слів на склади, переносі слів. Найскладнішими виявились завдання на відповідність.

Учні 6 класу (вчитель Чорнобук В.М.) виконували діагностичну роботу з української мови. Писали з 10 учнів 7. На високому рівні не написав ніхто, на достатньому - 4 учні (Бондаренко Олег, Панасенко Яна, Кривогуз Іван, Павлов Ростислав), на середньому – 1 учень, на початковому рівні - 2. Типові помилки: правопис суфіксів, зміни приголосних під час творення слів.    

 При написанні  контрольних робіт з української мови учні 7 - 10 класів (вчитель – Ткаченко Л.П.) показали задовільний рівень навчальних досягнень. Аналіз контрольних робіт з української мови засвідчив, що учні вміють будувати речення, практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії. Семикласники писали диктант. Виконували роботу 5 учнів. На високому рівні написала 1 учениця, на достатньому – 1 учень, на середньому – 3 учні.  Типові помилки: написання слів з не – 4 учні, написання дзвінких та глухих приголосних – 3 учні, ненаголошені е-и – 3 учнів, пунктуаційні знаки – 4 учні, пропуск букв у словах - 2 учні.

Учні 8 класу писали диктант. Виконували роботу 7 учнів. На високому рівні написали 2 учні, на достатньому - 2 учні, на середньому – 2 учнв, на початковому – 1 учень. Типові помилки: написання не  різними частинами мови – 5 учнів, написання часток – 3 учні, ненаголошені е-и– 5 учнів, написання складних прикметників – 5 учнів, розділові знаки у реченнях з вставними словами – 4 учні.

4 учні 9 класу писали диктант.  На високому рівні не виконав роботу жоден учень, на достатньому - 3 учні, на середньому – 1 учень, на початковому – 1 учень. Типові помилки: вживання розділових знаків у складних реченнях – 4 учні,  написання прикметників – 3 учні, написання складних прийменників – 3 учні, ненаголошені е-и – 3 учні,  розділові знаки у реченнях з дієприслівниковим зворотом – 2 учні.

  Учні 10 класу писали тестову роботу.  На високому рівні виконала роботу 1 учениця, на достатньому - 3 учні, на середньому – 3 учні. Типові помилки: не з дієприкметниками, редагування речень, правопис префіксів роз-без, пре-, при  написання складних слів. 

 З української мови у 11 класі ( вчитель Герасименко Н.В.) всі діти виконували тести.  На високому рівні 2 (Тригуб Наталія, Левадний Яків), на достатньому – 4, на середньому – 4.Типові помилки :

З української літератури на високому – 4, на достатньому – 4, на середньому рівні виконали роботу – 2 учні. Діти добре знають зміст прочитаних творів, знають імена літературних героїв, факти із життя письменників. помилялись, визначаючи належність письменника до певного літературного напряму, течії.

З англійської мови 7 учнів 5 класу (вчитель Жмуд Л.В.) виконували  діагностичну роботу  з читання. На високому рівні – 0 учнів, на достатньому – 1( Картава Анна), на середньому – 5, на початковому -2 ( Грицевський Роман, Гордієнко Анастасія). Труднощі викликають завдання на розуміння змісту тексту.

З англійської мови учні 6 класу (вчитель Жмуд Л.В) контрольну роботу з письма виконали з наступними результатами: на високому рівні – 0 учнів, на достатньому – 2 учні ( Панасенко Яна , Бондаренко Олег), на середньому – 3, на початковому -3 (Старун Максим, Стрикиця Діана, Бондаренко Олександра).  Головні складнощі виникають у дітей через незнання правильних форм дієслів у теперішньому та минулому часі. 

Учні 8 класу (вчитель Жмуд Л.В) написали контрольну роботу з наступними результатами: на високому рівні – 0 учнів, на достатньому – 3 учні, на середньому – 7, на початковому -0.    Труднощі викликають завдання на вживання граматичних форм дієслів, знання лексики.

Учні 8 класу (вчитель Жмуд Л.В) виконували контрольну роботу з аудіювання . Виконували робуоту 4 учні. На високому рівні – 1 (Папенко Олександр),   на достатньому – 1 учні, на середньому – 2, на початковому -0.   Типові помилки: нерозуміння змісту прочитаного тексту. 

 Учні 10 класу з англійської мови (вчитель Жмуд Л.В.) писали контрольну роботу з  читання. Виконували роботу  - 8 учнів. З них на високому рівні – 1 учень ( Бабенко Лілія), на достатньому – 3 учні, на середньому – 4. Труднощі викликають завдання на знання лексики, вживання дат.

Сім учнів  11 класу з англійської мови (вчитель Жмуд Л.В.) писали контрольну роботу з  ауліювання.  З них на високому рівні – 0 учнів,   на достатньому – 3 учні, на середньому – 4.

У 5 класі (Учитель Щебетун В.П.) контрольну роботу з математики виконували 6 учнів.  З них на достатньому рівні -2 учні, на середньому 2 учні, на початковому – 2 учні. Типові помилки при арифметичному обчисленні, невідповідність знаків при розв’язанні нерівностей.

У 6 класі контрольну роботу з математики (вчитель – Загайко О.М.) виконували 9 учнів. З них на високому рівні роботу написав 2 учні (Кривогуз Іван, Бондаренко Олег),  на достатньому – 1 учень, на середньому -2, на початковому рівні – 4 учні (Бондаренко Олександра, Стрикиця Діана, Ярина Анна, Старун Максим).  Якість знань – 33 відсотки.  Діти впевнено виконують завдання на додавання-віднімання  дробів з різними знаменниками, множення та ділення звичайних дробів.   Типові помилки: ділення на десятковий дріб, знаходження відсотків від числа та числа за його  відсотком. Багато учнів не вміють знаходити невідомого з пропорційного. 

У 7 класі контрольну роботу з алгебри  (вчитель – Щебетун Р. В.) виконували 6 учнів. З них  на достатньому  рівні -3, на середньому– 2 учні, на початковому рівні – 1 учень. Якість знань – 50 відсотків. Типові помилки: вправи на  дії з раціональними числами, урахування знаків при множенні многочленів.

У 7 класі контрольну роботу з геометрії  (вчитель – Щебетун Р. В.) виконували 6 учнів. З них  на достатньому  рівні -3, на середньому– 1 учень, на початковому рівні – 2 учні. Якість знань – 50 відсотків. 

У 8 класі контрольну роботу з алгебри  (вчитель – Щебетун Р. В.) виконували 10 учнів. З них  на достатньому  рівні -3, на середньому– 7 учні, на початковому рівні – 1 учень.  У 8 класі контрольну роботу з геометрії  (вчитель – Щебетун Р. В.) виконували 9 учнів. З них  на достатньому  рівні -1, на середньому– 7 учнів, на початковому рівні – 1 учень. 

У 9 класі контрольну роботу з алгебри  (вчитель – Щебетун Р. В.) виконували 5 учнів. З них  на високому рівні -1 учень, на достатньому  рівні -3, на середньому– 1 учень.  У 9 класі контрольну роботу з геометрії  (вчитель – Щебетун Р. В.) виконували 5 учнів. З них  високому рівні – 1, на достатньому  рівні -2, на середньому– 2 учні. 

 Типові помилки учнів 8-9 класів: знаходження спільного знаменника двох дробів, урахування знаків при множенні многочленів, знаходження вершини параболи при побудові графіків функції.

Всі учні 10-11 класів (вчитель Щебетун В.П.) виконували контрольні роботи з алгебри і геометрії. Учні 10 класу з обох предметів виконали 4 на достатньому і 5 на середньому рівні класу. Учні 11 класу на високому рівні виконали – 3 учні (Левадний Яків, Тахтай Назарій, Тригуб Наталія), на достатньому – 1, на середньому – 5

 Типові помилки, що були допущені при виконанні завдань: арифметичні помилки при обчисленні, неправильна побудова геометричних тіл, невідповідність знаків при розв’язуванні нерівностей, неправильний запис системи нерівностей при розв’язанні логарифмічних нерівностей.

З хімії (вчитель Мисюра В.М.) учні 7 класу виконували контрольну роботу (тести, розгорнуті відповіді на запитання, задачі). Писали 9 учнів, з них на високому рівні - 0, на достатньому – 3 учні (Бихун Анна, Тимошенко Б, Сахнюк Д, Швидкий В.), решта – на середньому. Типові помилки: неуважне читання завдання, арифметичні помилки під час розв’язування задач.

Учні 8 класу з хімії писали тестову роботу – відповіді на запитання, складання рівнянь. На високому рівні – 1 учень (Яременко Тарас), на достатньому – 3, на середньому – решта учнів. Учні частіше помилялись, виконуючи задачі, тести.

Учні 9 класу  з хімії писали відповіді на запитання, складання рівнянь. На   достатньому – 4, на середньому – 2. Значно кращий результат міг  мати Папенко Олександр.  Були допущені помилки під час ходу розв’язування задач.  

Учні 10 класу з хімії писали тестову роботу – відповіді на запитання, складання рівнянь, задачі на розрахунок маси речовини. На достатньому – 3( Анцібор Влада, Грибанова Діана, Байдова Анастасія, Бабенко Ліля), решта учнів виконали роботу на середньому рівні.    Учні впевнено знають полімерні матеріали, а варто повторити хід розв’язування задач.

Учні 11 класу писали відповіді на запитання, складання рівнянь і виконували задачі. На високому рівні – 3 ( Тахтай Назарій, Тригуб Наталія, Левадни Яків), на достатньому – 1 ( Стрельченко Олександра), на початковому рівні – 1 (Ворона Денис). Учні помилялись, складаючи рівняння.

З біології ( учитель Мисюра В.П.) виконували тестові завдання, встановлювали послідовність і відповідність, розгорнуті відповіді на запитання, на  порівняння особливостей живих організмів. Учні 7 класу написали на достатньому рівні – 4 учні, на середньому – 5. Типові помилки: плутають назви видів тварин, їхні типові ознаки.

У 8 класі з біології виконували тестові завдання, встановлювали послідовність, розгорнуті відповіді на запитання, на  порівняння особливостей організму людини. На високому рівні – Яременко Тарас, на достатньому рівні – 3 учні,  решта - на середньому – 5. Типові помилки: плутають функції органів людини, помилялись, визначаючи  особливості будови організму. 

У 9 класі учні виконали контрольну роботу з біології на особливості збереження та реалізації спадкової інформації, виконували тести, вправи на транскрипцію і трансляцію. На достатньому рівні – 4 учні, на середньому – 2. Типові помилки: недостатнє розуміння принципів спадковості, помилки з використанням таблиці генетичного коду.

У 10 класі учні виконали контрольну роботу з біології на особливості обміну речовин. На достатньому рівні – 6 учнів, решта - на середньому. Допущені помилки у розумінні значення органічних речовин, значення речовин для процесів метаболізму.

В 11 класі з біології діти  писали контрольну роботу про значення адаптації для організму людини. На високому рівні – 3 (Тахтай Назарій, Тригуб Наталія, Левадний Яків), на достатньому – 2 учні. Частіше помилялись на  розуміння причин і наслідків формування адаптації.

У

Виходячи з вищесказаного

НАКАЗУЮ:

Вчителям – предметникам:

1. 1. Проаналізувати результати контрольних робіт і намітити заходи щодо покращення викладання предметів в 2023-2024 н.р.
2. Впроваджувати в практику роботи сучасні методики проведення уроків.

                                                                              Постійно

3. Вчителям української мови і літератури забезпечити  дотримання єдиного орфографічного режиму та норм оцінювання письмових робіт.

                                                                                   Постійно

4. Забезпечити  об’єктивний контроль за знаннями, вміннями учнів відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

5. Покращувати індивідуальну роботу з учнями.

                                                                                     Постійно

6. Забезпечити  об’єктивний контроль за знаннями, вміннями учнів відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.